Від Луки 13:1-12

¹Нагодили ся ж деякі того часу, оповідуючи Йому про Галилейців, котрих кров Пилат змішав з жертвами їх.

²І озвавшись Ісус, рече їм: Чи думаєте, що Галилейцї сї грішниці від усіх Галилейцїв були, що так постраждали?

³Нї, глаголю вам; тільки ж, коли, не покаєтесь, усї так само погинете.

⁴Або ті вісїмнайцять, що впала на них башта в Силоамі та й побила, щ думаєте, що сї були більші довжники, над усіх людей що живуть в Єрусалимі?

⁵Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, то всі так само погинете.

⁶Сказав же сю приповість: Смоківницю мав хтось у винограднику своїм посаджену; й прийшов овощу шукати на нїй, та й не знайшов,

⁷Рече ж до винаря: Ось три роки; приходжу, шукаючи овощу на смоківницї сїй, та й не знаходжу. Зрубай її, на що й землю займає?

⁸Він же, озвавшись, каже йому: Господи, зостав її і на се лїто, поки прокопаю круг неї та обложу гноєм,

⁹чей зродить овощ; коли ж нї, тоді зрубаєш її.

¹⁰Навчав же в одній школі по суботам.

¹¹І ось була жінка, маючи духа недуги вісїмнайцять років, і була сгорблена, й не могла зовсім випростатись.

¹²Побачивши ж її Ісус, покликав, і рече їй: Жінко, одзволилась єси від недуги твоєї.