2 до коринтян 6

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

¹Помагаючи ж (Йому), благаємо вас, щоб ви марно благодать Божу не приймали.

²(Бо глаголе: Приятного часу вислухав я тебе, і в день спасення поміг тобі. Ось тепер пора приятна, ось тепер день спасення.)

³Ніякого нї в чому не даємо спотикання, щоб не було ганене служеннє,

⁴а у всьому показуючи себе яко слуг Божих: у великому терпінню, в горю, в нуждах, в тіснотах,

⁵в ранах, в темницях, в бучах, у працях, у недосипаннях, у постах,

⁶в чистоті, в знанню, в довготерпінню, в добрості, в сьвятому Дусї, в любові нелицемірній,

⁷в словах правди, в силї Божій, із зброєю праведности в правій і лївій,

⁸славою і безчестєм, ганьбою і хвалою; яко дуросьвіти, та правдиві;

⁹яко незнані, та познані; яко вмираючі, і ось ми живі; яко карані, та не повбивані;

¹⁰яко сумні, а завсїди веселі, яко вбогі, многих же збогачуючі; яко нічого немаючі, а все держучи.

¹¹Уста наші відкрились до вас, Коринтяне,- серця, наші розпросторились.

¹²Не стіснені ви в нас, а тїснитесь в утробах ваших.

¹³Такою ж нагородою (кажу вам, як дїтям) розпросторітесь і ви.

¹⁴Не ходіть у жадному ярмі з невірними , яке бо товаришуванне праведности і беззаконня, і яка спільність сьвітла з темрявою?

¹⁵Яка ж згода в Христа з Велиялом? або яка часть вірному з невірним?

¹⁶І яка згода церкви Божої з ідолською? бо ви церква Бога живого, яко ж рече Бог: вселю ся в них, і ходити му; і буду їм Бог, а вони будуть менї люде.

¹⁷Тимже вийдіть із між них, і відлучіть ся, глаголе Господь, і до нечистого не приторкайтесь; і я прийму вас,

¹⁸і буду вам за отця, а ви будете менї за синів і дочок, глаголе Господь Вседержитель.