Йов 3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

37

38

39

40

41

42

¹По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.

²І Йов заговорив та й сказав:

³Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!

⁴Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...

⁵Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...

⁶Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...

⁷Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!

⁸Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!

⁹Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,

¹⁰бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...

¹¹Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?

¹²Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?

¹³Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок

¹⁴з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,

¹⁵або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...

¹⁶Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?

¹⁷Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,

¹⁸разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...

¹⁹Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...

²⁰І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,

²¹що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,

²²тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,

²³мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...

²⁴Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,

²⁵бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...

²⁶Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...