1А Йов відповів та й сказав:
2Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?
3Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...
4Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?
5Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.
6Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.
7Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.
8Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,
9Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.
10Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...
11Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...
12Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?
13Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,
14що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,
15я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?
16Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,
17Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...
18Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.
19Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?
20Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...
21Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...
22Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...
23Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...
24У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?
25А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,
26проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...
27Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,
28то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...
29Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?
30Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,
31то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...
32Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,
33поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...
34Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,
35тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...
Google Play
APK