1Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,
2наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!
3Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...
4Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...
5У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!
6До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!
7Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!
8Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...
9Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...
10Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...
11Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...
12Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...
13Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...
14Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,
15втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...
16Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,
17тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,
18через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...
19Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:
20Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
21Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!
22Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...
Google Play
APK