Від Луки 20:14-28

¹⁴Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

¹⁵І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

¹⁶Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

¹⁷А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

¹⁸Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

¹⁹А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

²⁰І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

²¹І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

²²Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

²³Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

²⁴Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

²⁵А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

²⁶І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

²⁷І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

²⁸та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.