Від Луки 20:14-28 in Ukrainian

¹⁴ Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходімо вбємо його, щоб наше було наслїддє.

¹⁵ І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?

¹⁶ Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!

¹⁷ Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі; сей став ся головою угла?

¹⁸ Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.

¹⁹ І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо що до них приповість сю сказав.

²⁰ І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.

²¹ І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правді на путь Божий наставляєш.

²² Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?

²³ Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокутуєте?

²⁴ Покажіть менї денария. Чиє мав обличчє і надпись? Озвавшися ж сказали: Кесареве.

²⁵ Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові

²⁶ І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.

²⁷ Приступивши ж тоді деякі з Садукеїв, котрі перечять, шо є воекресеннє, питали Його,

²⁸ говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездітний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.

¹⁴ Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

¹⁵ І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

¹⁶ Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

¹⁷ А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

¹⁸ Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

¹⁹ А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

²⁰ І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

²¹ І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

²² Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

²³ Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

²⁴ Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

²⁵ А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

²⁶ І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

²⁷ І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

²⁸ та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.