Йоїл 1

1

2

3

¹Слово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина.

²Послухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?

³Оповідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.

⁴Що лишилось по гусені, зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані пожер коник, а решту по конику зжерла черва.

⁵Пробудіться, п'яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!

⁶Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисленний, його зуби як лев'ячі зуби, а паща його як в левиці.

⁷Виноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.

⁸Голоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого.

⁹Жертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.

¹⁰Опустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.

¹¹Засоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.

¹²Усох виноград, а фіґа зів'яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.

¹³Опережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!

¹⁴Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.

¹⁵Горе дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!

¹⁶Чи ж з-перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?

¹⁷Покорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.

¹⁸Як стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!

¹⁹До тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.

²⁰Навіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!