Дії 24:15-26

¹⁵маючи надію в Бозї, чого й самі оці сподївають ся, що має бути воскресеннє мертвих праведних і неправедних.

¹⁶На те я й подвизаюсь, щоб мати по всяк час чисту совість перед Богом і людьми.

¹⁷По многих же лїтах прийшов я зробити милостиню народові моєму та приноси.

¹⁸У сьому знайшли мене очищеного в церкві, - ані з натовпом, анї з бучею, - деякі Жиди з Азиї,

¹⁹котрим би треба перед тебе прийти й винувати, коли б що мали проти мене.

²⁰Або самі оці нехай скажуть, чи знайшли в менї яку неправду, як стояв я перед радою,

²¹окрім одного голосу сього, котрим покликнув, стоячи між ними, що за воскресеннє мертвих я суд приймаю сьогоднї од вас.

²²Вислухавши ж се Феликс, відослав їх, докладнїщ довідавшись про путь сей, говорячи: Як Лизия тисячник прийде, розберу вашу справу.

²³І звелїв сотникові стерегти Павла, й давати волю, і нікому з його знакомих не забороняти послугувати Або приходити до него.

²⁴По кількох же днях, прибувши Феликс із жінкою своєю Друзилого, Жидівкою, покликав Павла, і слухав його про віру в Христа.

²⁵Як же говорив він про правду і здержанне, і про суд, що має бути, злякавшись Феликс, озвав ся: Тепер годі, іди; мавши час, по кличу тебе.

²⁶До того ж сподївав ся, що й грошей здобуде від Павла, щоб випустив його, тим же й часто прикликаючи його, бесідував з ним.