Дії 24:15-26

¹⁵І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.

¹⁶І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

¹⁷А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.

¹⁸Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.

¹⁹Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

²⁰Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

²¹крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!

²²Але Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде.

²³І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.

²⁴А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

²⁵І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!

²⁶Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.