Від Луки 18:25-35

²⁵Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.

²⁶Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?

²⁷Він же рече: Неможливе у людей - можливе у Бога.

²⁸Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.

²⁹Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нікого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,

³⁰та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життв вічне.

³¹Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через, пророків, Синові чоловічому.

³²Буде бо виданий поганам, і насьміхатимуть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,

³³і бивши убють Його; а третього дня воскресне.

³⁴А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.

³⁵Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидів при дорозї просячи;