Від Луки 10:25-34

²⁵І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічне насліджу?

²⁶Він же рече до него: В законі що написано? як читаєш?

²⁷Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.

²⁸Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.

²⁹Він же, хотївши справдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближній?

³⁰Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один йшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, дійшли, зоставивши півмертвого.

³¹Случаєм ійшов якийсь священик дорогою цією, і, побачивши його, пройшов мимо.

³²Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.

³³Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,

³⁴і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;