25І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?
26Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?
27А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.
28Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.
29А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?
30А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.
31Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.
32Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.
33Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.
34І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.