Від Луки 1:48-77

⁴⁸що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

⁴⁹бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

⁵⁰і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

⁵¹Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

⁵²Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

⁵³удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

⁵⁴Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

⁵⁵як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

⁵⁶І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

⁵⁷А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

⁵⁸І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

⁵⁹І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

⁶⁰І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

⁶¹А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

⁶²І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

⁶³Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

⁶⁴І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

⁶⁵І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

⁶⁶А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

⁶⁷Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

⁶⁸Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

⁶⁹Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

⁷⁰як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

⁷¹що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

⁷²що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

⁷³що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

⁷⁴щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

⁷⁵у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

⁷⁶Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

⁷⁷щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,