До римлян 14:11-17

¹¹Писано бо: Як живу, глаголе Господь, що передо мною поклонить ся всяке колїно, і всякий язик визнавати ме Бога.

¹²Тим же кожен э нас за себе позалїк дасть Богу.

¹³Оце ж більш один одного не осуджуймо, а лучче розсуджуйте, як би не класти спотикання брату, або поблазнї.

¹⁴Знаю я і впевнивсь у Христї Ісусї, що нїщо нескверне само собою; тільки, хто думає, що воно скверне, тому й скверне.

¹⁵Коли ж через їжу брат твій сумує, то вже не по любови ходиш. Не погубляй їжею твоєю того, за кого Христос умер.

¹⁶Нехай же не ганить ся ваше добре.

¹⁷Бо царство Боже не їжа і питте, а правда, і впокій, і радощі в Дусі сьвятім.