До римлян 13

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

¹Всяка, душа властям висшим нехай корить ся; нема бо властї, коли не від Бога. Які ж є власті, від Бога вони настановлені.

²Тим-же, хто протавить ся власті, Божому повелїнню противиться; хто ж противить ся, ті собі осуд набувають.

³Князі бо не добрим дїлам страх, а лихим. Хочеш же не боятись властї? Добре роби, то й мати меш похвалу від неї.

⁴Божий бо слуга він, тобі на добро. Коли ж лихе робиш, бій ся, бо не дармо меч носить; Божий бо слуга він, відомститедь гнїва тому, хто робить лихе.

⁵Тим-же треба коритись не тільки ради гнїва (кари), та й ради совісти.

⁶Того ж то й данину даєте; слуги бо Божі вони, що раз-у-раз того пильнують.

⁷Оддавайте ж усїм, що треба: кому данину, данину; кому мито, мито; кому страх, страх; кому честь, честь.

⁸Нїкому ж нїчим не задовжуйтесь, тільки любовю один одному; хто бо любить другого, закон сповнив.

⁹Бо се: Не роби перелюбу. Не вбий, Не вкрадь, Не сьвідкуй криво, Не похотствуй, і коли (є) яка инша заповідь, у сему слові містить ся: Люби ближнього твого, як сам себе.

¹⁰Любов ближньому зла не робить; тим любов - сповненнє закону.

¹¹Так (чинїть), знаючи пору, що вже час нам від сна встати; тепер бо ближче нас спасенне, нїж, як ми увірували.

¹²Ніч минула, а день наближив ся відложімо ж дїла темряви, а одягнїмось у зброю сьвітла.

¹³Яко в день нумо чесно ходити і не в прожорстві та піянстві, не в любодїяннї та розпусті, не в сварнї та завнстї.

¹⁴Нї, одягнїть ся Господом нашим Ісусом Христом, і не догодовуйте тїлу в похотї.