Від Луки 4:29-43

²⁹і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.

³⁰Він же, пройшовши серед них, пійшов,

³¹і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.

³²І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.

³³І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,

³⁴кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.

³⁵І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.

³⁶І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?

³⁷І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.

³⁸Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.

³⁹І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.

⁴⁰Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.

⁴¹Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.

⁴²Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.

⁴³Він же рече до них: Що й иншим городям благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.