Від Луки 18:11-24

¹¹Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

¹²Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

¹³А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

¹⁴Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

¹⁵До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

¹⁶А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.

¹⁷Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!

¹⁸І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?

¹⁹Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!

²⁰Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

²¹А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

²²Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

²³А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

²⁴Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!