Від Луки 5:1-13

¹І сталось, як народ товпивсь до Него слухати слово Боже, Він стояв коло озера Генисарецького.

²І побачив два човни, що стояли край озера, рибалки ж, одійшовши від них, полоскали неводи.

³Ввійшовши ж ув один з човнів, що був Симонів, просив його від землі відчалити трохи. І сівши, навчав народ із човна.

⁴Як же перестав глаголати, рече до Симона: Поступи на глибінь, та закиньте неводи ваші на ловитву.

⁵І озвавшись Симон, каже Йому: Наставниче, всю ніч трудившись, нїчого не піймали ми; тільки ж, по слову Твоєму, закину невода.

⁶І, се зробивши, вловили пребагато риби; роздер ся ж невід їх,

⁷і махнули вони на товаришів своїх, що були в другому човні, щоб прийшли помогти їм. І прийшли вони, й сповнили обидва човни, так що потопали вони.

⁸Бачивши ж Симон Петр, припав до колїн Ісусових, кажучи: Йди від мене: бо я чоловік грішний. Господи.

⁹Страх бо обняв його і всіх із ним од улову риби, що вловили.

¹⁰Так само й Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симоновими. І рече до Симона Ісус: Не лякай ся, від нині людей ловити меш.

¹¹І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слідом за Ним.

¹²І сталось, як був Він ув однім городі, аж ось чоловік увесь у проказі. І, побачивши Ісуса, упавши на лице, благав Його, кажучи; Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.

¹³І простягши Він руку, приторкнувсь до него, глаголючи: Хочу, очистись. І зараз проказа покинула його.