Від Луки 24:25-51

²⁵Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

²⁶Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

²⁷І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

²⁸І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

²⁹А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

³⁰І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

³¹Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

³²І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

³³І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

³⁴які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

³⁵А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

³⁶І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

³⁷А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

³⁸Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

³⁹Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

⁴⁰І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

⁴¹І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

⁴²Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

⁴³І, взявши, Він їв перед ними.

⁴⁴І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

⁴⁵Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

⁴⁶І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

⁴⁷і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

⁴⁸А ви свідки того.

⁴⁹І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

⁵⁰І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

⁵¹І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.