До римлян 12:6-21

⁶Маючи ж дарування по даній нам благодаті неоднакі: чи то пророцтво і (то й пророкуймо) по мірі віри;

⁷чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто - в ученню;

⁸чи то напоминає хто - в напоминанню; хто дає, (давай) у простоті; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) з радістю.

⁹Любов (нехай буде) нелицемірна. Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго.

¹⁰Братньою любовю (бувайте) один до одного ніжні; честю один одного більшим робіть;

¹¹у роботі не лїниві; духом горючі, Господеві служачі;

¹²в надії веселі; в горю терпіливі; в молитві непереставаючі,

¹³у потребинах сьвятих - подїльчиві; до гостинності охочі.

¹⁴Благословляйте тих, хто гонить вас; благословляйте, а не кленїть.

¹⁵Радуйте ся з тими, хто радуєть ся, і плачте з тими, хто плаче.

¹⁶Однаково один з одним думайте. Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь. Не бувайте мудрі самі в себе.

¹⁷Нікому злом за зло не оддавайте. Дбайте про добре перед усїма людьми.

¹⁸Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.

¹⁹Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщенне, я віддам, глаголе Господь.

²⁰Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його.

²¹Не давай ся подужати злу, а подужуй зло добром.