Від Марка 6:19-41

¹⁹А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.

²⁰Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки.

²¹Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині,

²²і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі!

²³І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого!

²⁴Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя...

²⁵І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя!

²⁶І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити.

²⁷І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову.

²⁸І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері...

²⁹А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його.

³⁰І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили.

³¹І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.

³²І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного.

³³І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили.

³⁴І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати.

³⁵І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня.

³⁶Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти.

³⁷А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти?

³⁸А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі.

³⁹І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного.

⁴⁰І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят.

⁴¹І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.