Від Луки 20:19-34

¹⁹І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо що до них приповість сю сказав.

²⁰І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.

²¹І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правді на путь Божий наставляєш.

²²Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?

²³Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокутуєте?

²⁴Покажіть менї денария. Чиє мав обличчє і надпись? Озвавшися ж сказали: Кесареве.

²⁵Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові

²⁶І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.

²⁷Приступивши ж тоді деякі з Садукеїв, котрі перечять, шо є воекресеннє, питали Його,

²⁸говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездітний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.

²⁹Сім оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездітний.

³⁰І взяв другий жінку, та й сей умер бездітний.

³¹І третій узяв її, та й не зоставили дітей, і повмирали.

³²Опісля ж усїх умерла й жінка.

³³Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сім бо мали її за жінку.

³⁴І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж: