Від Луки 1:18-30

¹⁸І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

¹⁹А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

²⁰І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

²¹А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

²²Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

²³І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

²⁴А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

²⁵Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

²⁶А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

²⁷до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

²⁸І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

²⁹Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

³⁰А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!