Дії 2:24-29

²⁴Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.

²⁵Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.

²⁶Тим звеселилось серце мов, і зрадїв язик мій; ще ж і тіло мов оселить ся в надії.

²⁷Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння,

²⁸Обявив єси мені дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.

²⁹Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.