До римлян 1:10-22

¹⁰і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас.

¹¹Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,

¹²цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.

¹³Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.

¹⁴А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник.

¹⁵Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.

¹⁶Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.

¹⁷Правда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою.

¹⁸Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,

¹⁹тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.

²⁰Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання,

²¹бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.

²²Називаючи себе мудрими, вони потуманіли,