5І питав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж кажуть: Сїм.
6І звелів Він народові сїдати на землі; і взявши сім хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клади перед народом.
7І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
8Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сім кошів.
9Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
10І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
11І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
12І зітхнувша Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
13І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
14І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
15І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
16І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
17І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаете й не розумієте? Чи ще затверділе маєте серце ваше?