Від Луки 24:13-26

¹³І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.

¹⁴І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.

¹⁵І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.

¹⁶Очі в їх були вдержані, щоб не пізнали Його.

¹⁷Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?

¹⁸Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?

¹⁹І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний ділом і словом перед Богом і всїм народом,

²⁰як видали Його архиєреї та князї нащі на суд смертний і розпяли Його.

²¹Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третій се день іде сьогоднї, як се стало ся;

²²тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі

²³і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленне ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.

²⁴І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так,, як і жінки казали; Його ж не бачили.

²⁵І рече Він до них; о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!

²⁶Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?