Від Луки 23:29-45

²⁹Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...

³⁰Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!

³¹Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

³²І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

³³А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.

³⁴Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.

³⁵А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!

³⁶І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,

³⁷і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!

³⁸Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.

³⁹А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!

⁴⁰Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

⁴¹Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

⁴²І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

⁴³І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

⁴⁴Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

⁴⁵І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...