Від Луки 22:54-66

⁵⁴Узявши ж Його, повели, й приведи Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слідом оддалеки.

⁵⁵Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.

⁵⁶Побачивши ж Його одна служниця, як сидів коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.

⁵⁷Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.

⁵⁸А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.

⁵⁹І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справді і сей з Ним був, бо й Галилеець він.

⁶⁰Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.

⁶¹І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш ніж півень запіє, відречеш ся мене тричі.

⁶²І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.

⁶³А чоловіки, що держали Ісуса насьміхалиеь із Него, бючи.

⁶⁴І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.

⁶⁵І иншого багато, хуливши, казали на Него.

⁶⁶А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою І кажучи: