Від Луки 22:54-66

⁵⁴А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

⁵⁵Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

⁵⁶А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

⁵⁷І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

⁵⁸Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

⁵⁹І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

⁶⁰А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

⁶¹І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

⁶²І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

⁶³А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

⁶⁴І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

⁶⁵І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

⁶⁶А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,