Від Луки 15:16-23

¹⁶І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.

¹⁷Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!

¹⁸Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...

¹⁹Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...

²⁰І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!

²¹І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...

²²А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.

²³Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,