Від Луки 10:25-41

²⁵І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

²⁶Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

²⁷А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

²⁸Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

²⁹А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

³⁰А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

³¹Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

³²Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

³³Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

³⁴І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

³⁵А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

³⁶Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

³⁷А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

³⁸І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

³⁹Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

⁴⁰А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

⁴¹Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,