2І роздав ся зразу гук (шум) із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сиділи.
31 явились їм поділені язики, ніби огняні, і сїв на кожному з них.
4І сповнились усі Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
5Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.
6Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.
7Здуміли ся ж усі і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всі оце сі, що розмовляють, Галилейцї?
8Як же се чуємо кожний власну говірку свого, в якій родились,
9Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Месопотамиї, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,
10і Фригиї, і Памфилиї, й Єгипті і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,
11Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчв Боже?
12Здумілися ж усї, і в сумніві казали один до одного: Що се має бути?
13Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.
14Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всі жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.
15Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.
16А єсть се, що промовив пророк Йоіл:
17І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тіло ; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодці ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;
18і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.
19І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землі: кров і огонь і димову куряву.
20Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.
21І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.
22Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,