Від Марка 5:20-36

²⁰І пійшов і почав проповідувати в Десятиградї, що зробив йому Ісус; і всі дивувались.

²¹А як переплив Ісус човном ізнов на той бік, зібралось багато народу до Него; а був Він над морем.

²²І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,

²³і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива.

²⁴І пійшов із ним, і слїдом за Ним тйшло багато народу, й тиснулись до Него.

²⁵Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять,

²⁶і багато витерпіла від многих лїкарів, і витратила все, що мала, й нїякої пільги не дїзнала, а ще більш їй погіршало,

²⁷почувши про Ісуса, приступила між народом іззаду, та й приторкнулась до одежі Його.

²⁸Казала бо: Що, коли до одежі Його приторкнусь, спасу ся.

²⁹І зараз висохло жерело крові її і почула вона в тїлї, що спїлилась од недуги.

³⁰І зараз Ісус, почувши в собі, що сила вийшла з Него, обернувшись між народом, рече: Хто приторкнувсь до одежі моєї?

³¹І казали Йому ученики Його: Ти бачиш, як народ товпить ся до Тебе, та й питаєш: Хто приторкнув ся до мене?

³²І позирнув Він кругом, щоб побачити ту, що се зробила.

³³Жінка ж, злякавшись і затрусившись, знаючи, що сталось із нею, приступила, та й упала перед Ним, та й сказала Йому всю правду.

³⁴Він же рече їй: Дочко, віра твоя спасла тебе. Йди з упокоєм, і будь здорова від недуги твоєї.

³⁵Ще говорив Він, приходять від школьного старшини, кажучи: Що дочка твоя вмерла; на що ще трудиш учителя?

³⁶Ісус же, почувши сказане слово, рече зараз школьному старшинї: Не лякайсь, тільки віруй.