Від Луки 24:27-41

²⁷І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, виясняв Їм у всіх писаннях про Него.

²⁸І наближались до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далі.

²⁹Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.

³⁰І сталось, як сидів Він за столом а ними, взявши хліб, благословив, і переломивши, подав їм.

³¹їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.

³²І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?

³³І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайпять, і тих, що були з ними,

³⁴як говорили: Що встав Господь справді і явив ся Симонові.

³⁵І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.

³⁶Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.

³⁷Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.

³⁸І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?

³⁹Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.

⁴⁰І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.

⁴¹Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?