Від Луки 23:18-33

¹⁸Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,

¹⁹котрого, за якусь бучу, що сталась у городі, і за убийство, вкинуто в темницю.

²⁰Знов же Пилат покликнув, хотівши відпустити Ісуса.

²¹Вони ж кричали: Розпий, розпни Його!

²²Він же втрете каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.

²³Вони ж намагали голосом великим, просячи Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.

²⁴Пилат же присудив, щоб сталось до просьбі їх.

²⁵Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.

²⁶І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.

²⁷Ійшло ж слідом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.

²⁸І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по мені, а по собі плачте і по дітях ваших.

²⁹Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.

³⁰Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.

³¹Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?

³²Ведено ж і инших двох лиходіїв з Ним на смерть.

³³І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.