Дії 22:6-17

⁶І сталося, як у дорозі я був, і наближавсь до Дамаску опівдня, то ось мене нагло осяяло світло велике з неба!

⁷І я повалився на землю, і голос почув, що мені говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?

⁸А я запитав: Хто Ти, Господи? А Він мені відказав: Я Ісус Назарянин, що Його переслідуєш ти...

⁹А ті, що зо мною були, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив.

¹⁰А я запитав: Що я, Господи, маю робити? Господь же до мене промовив: Уставай та й іди до Дамаску, а там тобі скажуть про все, що тобі призначено робити.

¹¹А від ясности світла того невидющим я став... І присутні зо мною за руку мене повели, і до Дамаску прибув я.

¹²А один муж Ананій, у Законі побожний, що добре свідоцтво про нього дають усі юдеї в Дамаску,

¹³до мене прибув, і, ставши, промовив мені: Савле брате, стань видющий! І я хвилі тієї побачив його...

¹⁴І озвавсь він до мене: Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів, і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його.

¹⁵Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми про оте, що ти бачив та чув!

¹⁶А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!

¹⁷І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захоплення впав я,