До римлян 11:13-21

¹³Вам бо, поганам, глаголю, на скільки я апостол поганам: Службу мою прославляю,

¹⁴чи не завдам як зависти тїлу моєму, і не спасу которих із них.

¹⁵Коли бо відкинуттє їх примиренне сьвітові, що ж (буде) прийнятте, коли не життє з мертвих?

¹⁶Коли ж росчина сьвята, то й заміс; і коли корінь сьвят, то й віттє.

¹⁷Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси,

¹⁸то не величай ся перед віттєм. Коли ж величаєш ся, то (знай) не ти кореня носиш, а корінь тебе.

¹⁹Ти ж кажеш: Відломилось віттє, щоб я прищепив ся.

²⁰Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бій ся.

²¹Коли бо Бог природнього віття не пощадив, (гледи) що й тебе не пощадить.