13Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,
14може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.
15Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?
16А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.
17Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,
18то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
19Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.
20Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
21Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!