Від Івана 12:14-25

¹⁴Знайшовши ж Ісус осля, сїв на него, як написано:

¹⁵Не лякайсь, дочко Сионська! ось твій Цар іде, сидячи на молодому ослї.

¹⁶Сього ж не зрозуміли ученики Його спершу; тільки, як прославивсь Ісус, тодї згадали, що се про Него писано, й що се зробили Йому.

¹⁷Сьвідкував же народ, що був із Ним, як Лязаря викликав із гробу й воскресив Його з мертвих.

¹⁸Тим і зустрів Його народ, бо чув, що Він зробив сю ознаку.

¹⁹Фарисеї ж казали між собою: Бачите, що не вдїєте нїчого? ось увесь сьвіт за Ним пійшов!

²⁰Були ж деякі Геленяне між тими, що поприходили, щоб поклонитись у сьвято.

²¹Сї ж приступили до Филипа, що був з Витсаїди Галилейської, кажучи : Добродїю, хочемо Ісуса видїти.

²²Приходить Филип і каже Андреєві, а знов Андрей та Филип кажуть Ісусові.

²³Ісус же відказав їм, говорячи: Прийшла година, щоб прославив ся Син чоловічий.

²⁴Істино, істино глатолю вам: Коли зерно пшеничне, впавши на землю, не вмре, то одно зостаєть ся; коли ж умре, то багато овощу приносить.

²⁵Хто любить душу свою, погубить її; а хто ненавидить душу свою в сьвітї сьому, на вічне життє збереже її.