Від Івана 12:14-25 in Ukrainian

¹⁴ Знайшовши ж Ісус осля, сїв на него, як написано:

¹⁵ Не лякайсь, дочко Сионська! ось твій Цар іде, сидячи на молодому ослї.

¹⁶ Сього ж не зрозуміли ученики Його спершу; тільки, як прославивсь Ісус, тодї згадали, що се про Него писано, й що се зробили Йому.

¹⁷ Сьвідкував же народ, що був із Ним, як Лязаря викликав із гробу й воскресив Його з мертвих.

¹⁸ Тим і зустрів Його народ, бо чув, що Він зробив сю ознаку.

¹⁹ Фарисеї ж казали між собою: Бачите, що не вдїєте нїчого? ось увесь сьвіт за Ним пійшов!

²⁰ Були ж деякі Геленяне між тими, що поприходили, щоб поклонитись у сьвято.

²¹ Сї ж приступили до Филипа, що був з Витсаїди Галилейської, кажучи : Добродїю, хочемо Ісуса видїти.

²² Приходить Филип і каже Андреєві, а знов Андрей та Филип кажуть Ісусові.

²³ Ісус же відказав їм, говорячи: Прийшла година, щоб прославив ся Син чоловічий.

²⁴ Істино, істино глатолю вам: Коли зерно пшеничне, впавши на землю, не вмре, то одно зостаєть ся; коли ж умре, то багато овощу приносить.

²⁵ Хто любить душу свою, погубить її; а хто ненавидить душу свою в сьвітї сьому, на вічне життє збереже її.

¹⁴ Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:

¹⁵ Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!

¹⁶ А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.

¹⁷ Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.

¹⁸ Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.

¹⁹ Фарисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!

²⁰ А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени.

²¹ І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїди Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса.

²² Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.

²³ Ісус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.

²⁴ Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе.

²⁵ Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.