Від Луки 4:15-41

¹⁵І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.

¹⁶І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.

¹⁷І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:

¹⁸Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,

¹⁹проповідувати рік Господень приятний.

²⁰І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.

²¹Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.

²²І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?

²³І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.

²⁴Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.

²⁵По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;

²⁶та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.

²⁷І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.

²⁸І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,

²⁹і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.

³⁰Він же, пройшовши серед них, пійшов,

³¹і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.

³²І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.

³³І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,

³⁴кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.

³⁵І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.

³⁶І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?

³⁷І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.

³⁸Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.

³⁹І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.

⁴⁰Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.

⁴¹Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.