Від Луки 4:15-41 in Ukrainian

¹⁵ І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.

¹⁶ І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.

¹⁷ І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:

¹⁸ Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,

¹⁹ проповідувати рік Господень приятний.

²⁰ І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.

²¹ Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.

²² І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?

²³ І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.

²⁴ Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.

²⁵ По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;

²⁶ та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.

²⁷ І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.

²⁸ І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,

²⁹ і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.

³⁰ Він же, пройшовши серед них, пійшов,

³¹ і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.

³² І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.

³³ І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,

³⁴ кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.

³⁵ І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.

³⁶ І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?

³⁷ І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.

³⁸ Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.

³⁹ І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.

⁴⁰ Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.

⁴¹ Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.

¹⁵ І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.

¹⁶ І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.

¹⁷ І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:

¹⁸ На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,

¹⁹ щоб проповідувати рік Господнього змилування.

²⁰ І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.

²¹ І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!

²² І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?

²³ Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.

²⁴ І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.

²⁵ Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

²⁶ а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.

²⁷ І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.

²⁸ І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.

²⁹ І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...

³⁰ Але Він перейшов серед них, і віддалився.

³¹ І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

³² І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.

³³ І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:

³⁴ Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...

³⁵ А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.

³⁶ І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...

³⁷ І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.

³⁸ А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

³⁹ І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.

⁴⁰ Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.

⁴¹ Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.