Від Луки 18:5-16

⁵але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

⁶І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

⁷А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

⁸Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

⁹А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

¹⁰Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.

¹¹Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

¹²Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

¹³А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

¹⁴Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

¹⁵До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

¹⁶А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.