13Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб поділив ся зо мною наслїддєм.
14Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
15Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливості; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
16Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
17і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
18І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всі плоди мої і добро моє.
19І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
20Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
21Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатіє.