Дії 16:11-32

¹¹Пустившись тодї з Трояди, приспіли ми в Самотракию,. другого ж дня в Неаполь,

¹²а звідтіля в Филипи, котрий єсть первий город тієї части Македониї - осада. Пробували ж ми в сьому городі кілька днїв.

¹³А субітнього дня вийшли геть а города над річку, де бувало звичайно моленнє, і посідавши говорили до жінок, що посходились.

¹⁴І слухала нас одна жінка, на ймя Лидия, купчиха кармазином, із города Тиятирського, що шанувала Бога; їй же Господь відчинив серце уважати на глаголанє від Павла.

¹⁵Як же охрестилась вона і дім її, благала, говорячи: Коли ви судили мене, що я вірна Господеві, то, ввійшовши в господу мою, пробувайте. І присилувала нас.

¹⁶Стало ся ж, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна дївчина, що мала духа віщого, і котра заробіток великий давала панам своїм, ворожачи.

¹⁷Ся, йдучи слїдом за Павлом та. за нами, покликувала, кажучи: Сї люде - слуги Вишнього Бога, що звіщають нам дорогу спасення.

¹⁸Робила ж се многі днї. Далїй Павел, розсердившись і обернувшись, рече духові: Повелїваю тобі імям Ісуса Христа, вийди з неї. І вийшов тієї ж години.

¹⁹Видївши ж пани її, що пропала надія заробітку їх, схопивши Павла та Силу, потягли їх на майдан до князїв.

²⁰І привівши їх до воївод, казали: Сї люде вельми трівожать город наш, бувши Жидами,

²¹і навчають звичаїв, котрих не годить ся нам приймати, анї робити, бувши Римлянами.

²²І встав народ проти них, а воїводи, роздерши одежу їх, звеліли бити їх.

²³І завдавши їм багато ран, повкидали в темницю, звелївши темничнику пильно стерегти їх

²⁴Котрий прийнявши такий наказ, повкидав їх у саму середню темницю і позабивав ноги їх у колоду.

²⁵О півночі Павел та Сила молившись славили Бога піснею, і чули їх вязники.

²⁶Нараз став ся великий трус, так що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись зараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх.

²⁷Прокинувши ся ж темничник од сну, та побачивши відтинені двері темниці, вийнявши меч, хотїв себе вбити, думаючи, що повтікали вязники.

²⁸Покликнув же голосом великим Павел, говорячи: Не роби собі нічого лихого, всї бо ми тут.

²⁹Попросивши ж сьвітла, вбіг трусячись, і припав до Павла та Сиди,

³⁰а, вивівши їх геть, каже: Добродії, що менї робити, щоб спастись?

³¹Вони ж рекли: Віруй в Господа Ісуса Христа, то спасеш ся ти і дім твій.

³²І глаголали йому слово Господнє, і всїм, що в дому його.