Від Марка 7:18-34

¹⁸І рече до них; Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити?

¹⁹бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?

²⁰Рече ж: Що виходить з чоловівіка, те поганить чоловіка.

²¹З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,

²²злодійства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:

²³все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.

²⁴І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотів, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.

²⁵Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому

²⁶Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.

²⁷Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дітям: не добре бо взяти хліб у дїтей, і кинути собакам.

²⁸Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дітей.

²⁹І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.

³⁰І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.

³¹І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.

³²І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.

³³І, взявши його від народу окреме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;

³⁴І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.