Від Марка 5:17-29

¹⁷І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.

¹⁸А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.

¹⁹Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!

²⁰І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

²¹І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.

²²І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,

²³і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...

²⁴І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.

²⁵А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,

²⁶що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,

²⁷як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...

²⁸Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...

²⁹І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!