Від Луки 13:8-26

⁸Він же, озвавшись, каже йому: Господи, зостав її і на се лїто, поки прокопаю круг неї та обложу гноєм,

⁹чей зродить овощ; коли ж нї, тоді зрубаєш її.

¹⁰Навчав же в одній школі по суботам.

¹¹І ось була жінка, маючи духа недуги вісїмнайцять років, і була сгорблена, й не могла зовсім випростатись.

¹²Побачивши ж її Ісус, покликав, і рече їй: Жінко, одзволилась єси від недуги твоєї.

¹³І положив на неї руки, й зараз стала права, й прославляла Бога.

¹⁴Озвав ся ж шкільний старшина, досадуючи, що в суботу сцїлив Ісус, і каже народові: в шість днів, в котрі годить ся робити; оттодї ж приходьте, та й сцїляйтесь, а не субітнього дня.

¹⁵Відказав тоді йому Господь, і рече: Лицеміри, хиба не кожен з вас у суботу одвязув вода свого або осла від ясел, та веде поїти?

¹⁶Сю ж дочку Авраамову, що вязав сатана, бач вісїмнайцять років, чи не годилось одзволити од вязила сього в день субітнїй?

¹⁷І, як се промовив, засоромились усї противники Його, а всі люде радувались усїм славним, що сталось від Него ?

¹⁸Рече ж: Кому подобне царство Боже? й кому уподоблю його?

¹⁹Подобне воно зерну горчицї, що взявши чоловік, кинув у город свій, і виросло воно, й стало дерево велике; й птаство небесне кублилось між гіллєм його.

²⁰І знов рече: Кому уподоблю царство Боже?

²¹Подобне воно квасу, що взявши жінка, розчинила у трох мірках борошна, поки вкисне все.

²²І проходив через городи й села, навчаючи й верстаючи дорогу до Єрусалиму.

²³Каже ж один Йому: Господи, чи тих мало, що спасають ся? Він же рече до них:

²⁴Силкуйтесь увійти тісними ворітьми; бо многі, глаголю вам, шукати муть увійти, та й не здолїють.

²⁵І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви;

²⁶тоді станете казати: Ми їли перед Тобою й пили, й по улицях наших навчав єси.